Як жити в Індонезії, вивчати її культуру та отримувати за це гроші

By on

Експериментальні подорожі, про які ми пишемо, це не лише про те, як об’їхати Середню Азію на велосипеді, літати на парапланах над Гренландією чи проплисти на дерев’яному кораблі власного виробництва з Бангладешу до Малайзії (про це незабаром). Експериментальні ― це непопулярні, неопробувані та унікальні можливості пізнавати інші країни та культури допоки їх не пізнав, читай ― підпсував, весь туристичний світ. В цьому інтерв’ю ми розкажемо про Індонезію, мабуть, найцікавішу країну Південно-Східної Азії, архіпелаг з 17-ти тисяч островів протяжністю майже як дві Європи.

В Індонезію можна їздити на Балі і думати, що ви були в Індонезії, про це чули всі, багато хто пробував. По Індонезії можна подорожувати більш оригінальними маршрутами пізнавати культуру Сулавесі та дайвити на Тогеанських островах, про них знають менше, вражень там більше, але це ще все-рівно організований туризм. А можна в Індонезію приїздити надовше, вивчати її мову та культуру і навіть отримувати за це гроші. На останньому ми зупинились конкретніше.

Про стипендіальну програму Дармасісва ми поговорили з Яном Тичковським, який вже декілька років живе на острові Ява, весь цей час глибоко вивчає індонезійську культуру і настільки глибоко інтегрувався в місцеве суспільство, що можна із впевненістю називати його одним із найкращих експертів по Індонезії серед українців.

Ян Тичковський

 

― Дармасісва ― це стипендіальна програма для вивчення індонезійської мови та\чи культури (http://darmasiswa.kemdikbud.go.id/darmasiswa/) тривалістю 6-12 місяців, все вірно? Розкажи про неї детальніше. Яке обмеження у віці для учасників? Чи є інші обемеження та вимоги?

Дарсасісва («дарма» ― це щось на зразок пожертвування, «сісва» ― це учень) ― це програма індонезійського уряду для іноземних студентів. Мета цієї програми, яка триває по-різному 6 місяців або 1 рік, залежно від вибору заявника. В рамках програми можна вивчати індонезійську мову, індонезійську культуру (йдеться про мистецтва) та деякі інші дисципліни. Офіційно обмеження у віці 35 років, я зустрічав лише одну особу у віці 37 років, яка отримала цю стипендію, тобто як і у багатьох аспектах життя писані правила в Індонезії мають гнучку природу. Щодо обмежень ― пройшовши програму один раз подаватися ще на рік можна лише через 2 роки після свого «потоку».

 

― Коли наступна подача заявок і на який період? Як виглядав процес подачі заявки? 

Кожного року подача документів починається в різний час, приблизно листопад/грудень. Оскільки сайти програми то працюють то ні, перевірено такий спосіб: телефонуємо в посольство Індонезії в Києві і питаємо про програму Дармасісва, дізнаємося про список документів та подачу. Зазвичай це паспорт з копіями, документи про вашу вищу освіту, медична довідка (довільного формату, просто про те, що ви здорові), мотиваційний лист (ньому листі намагайтесь подати якомога більше візуальних матеріалів, фотографій, картинок), все перекладено англійською мовою.

 

― Учасники можуть вибрати будь-який з цих університетів в країні, і провчитися там цілий рік, так? http://darmasiswa.kemdikbud.go.id/darmasiswa/?page_id=291 Чи можна міняти університети під час навчання? Які б університети ти порадив вибрати?

Ще в посольстві вам нададуть список університетів-учасників програми з можливостями по дисциплінах, які можна у них вивчати. Ви обираєте 2 університети, і що ви там хочете вивчати. Якщо вас взяли на програму, то вас скерують в один з цих університетів, вибору не нададуть. Університет змінювати не можна. Для вивчення мистецтв я б порадив Інститут мистецтв Суракарти, Джокьякарти (не плутати з Джакартою. ― Мандруваки) і Денпасару. В Суракарті добре вивчати традиційне мистецтво яванських палаців, в Джокьякарті можна робити те саме плюс займатись сучасним мистецтвом, реалізувати себе як митця в будь якій сфері. Денпасар ― це величезне місто, ціни тут вищі але розвиток мистецького життя випереджає два попередніх міста. Щодо вивчення інших дисциплін можу також порадити традиційну медицину в Семарангу. В Національному університету Суракарти дуже працьовитий центр міжнародного співробітництва, що дуже важливо для комфортного життя на час програми.

 

― Як виглядає навчання? Скільки разів на тиждень, по скільки годин? Наскільки строгим є відвідуваність? Скільки фактично це займає часу? А якщо пропускати?

Навчання виглядає дуже по-різному. В кожному університеті свій графік ― у когось 3 рази на тиждень у когось щодня. Є університети де протягом року студенти Дармасісви вчаться лише 7 місяців. Цього передбачити не маю можливості. Скажу лиш, що в інститутах мистецтв є вимоги щодо мінімуму обраних дисциплін, а далі все залежить від вашого натхнення, працьовитості і т.д. Якщо дуже захочеться подорожувати країною замість частини навчання, то час можна знайти, але відвідавши менше 75% занять ви можете не отримати стипендію.

 

― На чому конкретно вчишся ти? Як ти можеш описати рівень викладання?

Я вивчав традицію палацового танцю і музики. Рівень викладання цих дисциплін високий, я вчився в Інституті мистецтв Суракарти. Дехто з колег з інших університетів скаржаться на низький рівень викладання і просто ставлення викладачів до занять з іноземцями халатне. Не берусь говорити про всі заклади, але може сказати, що в інститутах мистецтв ви просто додаткові учні тому вам спочатку буде важко влитись в потік місцевих студентів, що виросли в цій традиції, але викладатимуть вашій групі сумлінно.

Ян Тичковський

― Згідно правил учасникам оплаують 2.000.000 рупій ($150) стипендії щомісяця. Це так? На що фактично цього вистарчає? Напевне ж ти тратиш більше. Є варіанти підробляти?

Стипендії в 2 мільйона вистачає на все, тому що я орендую житло за $18 місяць, готую вдома, пересуваюсь на велосипеді. Мій спосіб життя досить спартанський, але таким чином мені вистачає навіть 1.5 мільйона. Іноземцям з навчальною візою заборонено працювати в Індонезії. (Але варіанти підробляти є. ― Мандруваки).

 

― В описі вказано що перед прильотом студенту потріно отримати 60-ти денну Social Visit візу в Україні, а з нею прилетіти в Індонезію та отримати там довгострокову. Все так? Як це виглядало в Україні, якщо можна детальніше. І так само в Індонезії, чи потрібно було заздалегідь готувати якісь документи з України, які там буваються проблеми? Хто оплачував обидві візи, яка їх вартіть?

Після того, як вас зарахують на програму, посольство в Києві займається вашим візовим питанням. За рахунок програми вам оплачують Соціальну візу а потім по прильоту, університет змінює її на «кітас» ― річна навчальна віза. Голова через візу у вас не болітиме. Інше питання ― очікування, воно може зайняти довгий час.

 

― Пару слів: як живеться там? Як Індонезія? Як плани далі?

Тут все інакше. Якщо є проблема, для нас вона існує, а місцеві люди її або не побачать або будуть уникати до останнього моменту. Вам не скажуть «ні» навіть коли точно не зможуть щось зробити, скажуть «так», а вам доведеться тренувати свою толерантність та інтуїцію. Саме цьому мене вчить Індонезія, не форсувати події. Вчить позбутися шаблонного бажання «досягнути невизначеного успіху», натомість насолоджуватись життям щомиті. Тутешні люди дуже лагідні і милі. Мені важко говорити про власні плани, я хочу реалізуватися в мистецтві, хочу взнавати острів Ява і Індонезію надалі. Точно знаю, що не збираюсь отримувати інституційну освіту в Індонезії, але підозрюю, що це одна з країн які я завжди називатиму домом.

 

Якщо у вас є додаткові запитання по програмі ―залишайте їх в коментарях, Ян відповість на них при можливості.

5 Responses to "Як жити в Індонезії, вивчати її культуру та отримувати за це гроші"

  1. Nikolay Puzko   September 20, 2015 at 5:16 pm

    $18 доларів на місяць за житло? А можна кілька слів про саме житло? Розмір, що там є і т.д. Тобто це середня ціна по ринку чи там реально такі низькі ціни?

  2. Jan Tyczkowski   September 20, 2015 at 5:24 pm

    Житло– будиночок, на 3 кімнати. В одній з них немає вікон. Туалет і душ традиційні(черпачком поливатися замість душу) навіть був холодильник. 450$ на рік за весь будинок. Нема двору, саду, городу. Далеченько від універу(30 хв пішки) далеченько від центру міста(до автобуса 20 хв пішки)

    • Jan Tyczkowski   September 20, 2015 at 5:25 pm

      Це справді дууууже дешево. За 30$ на місяць можна жити “ок” якшо орендувати будинок на рік і з друзями

    • Nikolay Puzko   September 21, 2015 at 6:45 pm

      Дякую 🙂

You must be logged in to post a comment Login